ВІДДІЛ ЗРУШЕННЯ ЗЕМНОЇ ПОВЕРХНІ ТА ЗАХИСТУ ПІДРОБЛЮВАНИХ ОБ’ЄКТІВ — Республиканский академический научно-исследовательский и проектно-конструкторский институт горной геологии, геомеханики, геофизики и маркшейдерского дела (РАНИМИ)

Грищенков М. М. – член Президії Міжнародного союзу маркшейдерів (ISM), член загальноросійської громадської організації «Союз маркшейдерів Росії»; завідувач кафедри маркшейдерської справи в ДОУВПО «Донецький національний технічний університет»; один з провідних фахівців в галузі дослідження геомеханічних процесів, що відбуваються в масиві при підробці очисними виробками. Будучи автором більше 140 публікацій і членом двох дисертаційних рад, він бере активну участь в підготовці нових кадрів; під його керівництвом успішно захистили дисертацію три кандидати технічних наук, два аспіранти працюють над дисертаціями. Основними напрямами наукової діяльності Грищенкова М. М. є:

• Автоматизація маркшейдерського забезпечення гірничих робіт;

• Прогноз зрушення земної поверхні з врахуванням мезорельєфу і динаміки руху лави;

• Дослідження геомеханічних процесів, що відбуваються в гірському масиві і на земній поверхні при веденні підземних гірничих робіт.

Сучасні напрями наукових і науково-прикладних досліджень відділу:

- Прогноз впливу підробки і надпрацювання на гірничі виробки, стволи і технічні свердловини;

- Розрахунок деформацій земної поверхні з врахуванням мезорельєфу і динаміки наростання деформацій;

- Моніторинг стану існуючої забудови на гірничих відведеннях діючих шахт;

- Визначення залишкового деформаційного ресурсу будівель і споруд, експлуатованих за складних гірничо-геологічних умов;

- Розробка цифрових моделей рельєфу для території Донбасу в зонах впливу гірничих робіт;

- Прогноз взаємодії будівель і споруд з підроблюваною основою, з врахуванням її реологічних властивостей, при багатократньому підроблянні; уточнення допустимих і граничних деформацій земної поверхні; розробка заходів захисту будівель і споруд від дії деформацій земної поверхні;

- Визначення ресурсу безпечного впливу на підземні трубопроводи зрушень оточуючого грунту і розробка заходів по підвищенню ресурсу трубопроводів у складних геомеханічних умовах;

- Геомеханіченичий моніторинг розвитку деформацій земної поверхні і підроблених об'єктів;

- Взаємодія об'єктів поверхні з підтоплюваною основою і розробка заходів захисту будівель і споруд в зонах підтоплення;

- Оцінка міри впливу на об'єкти поверхні активізації процесу зрушення при затопленні гірничих виробок; розробка заходів захисту будівель і споруд за складних гірничо-геологічних умов.

Розробки і наукові досягнення

Співробітниками відділу підготовлено багаточисельні нормативні документи, одержано патенти на винаходи, опубліковано сотні друкарських праць, розроблено тисячі висновків і рекомендацій для підприємств вугільної промисловості.

Основними напрямами науковій діяльності відділу є:

– збереження цілісності промислових і житлових будівель в зонах підробки;

– прогноз деформацій земної поверхні при її підробці підземними виробками з врахуванням фактора часу;

– розробка проектів підробки будівель і комунікацій з врахуванням мезорельєфу.

Співробітники відділу є співавторами низки нормативних і нормативно-методичних документів, що регламентують виробничу діяльність гірничодобувних підприємств:

- КД 12.12.004-98 Ліквідація вугільних шахт. Захист земної поверхні від затоплення гірничих виробок. Рекомендації;

- ДСТУ 101.00159226.001-2003 Правила підробки будівель, споруд і природних об'єктів при видобуванні вугілля підземним способом;

- Рекомендації по вибору комплексу будівельних і гірничих заходів захисту підроблюваних населених пунктів і промислових підприємств;

- ДБН В.1.1-5-2000 Будівлі і споруди на підроблюваних територіях і просадочних грунтах.

Відділом розроблено накладний репер, що дозволяє здійснювати безпосереднє спостереження за деформаціями підземних трубопроводів. Зараз відділ виконує науково-дослідну роботу: «Розробка методики формування і візуалізації цифрових моделей рельєфу для територій Донбасу в зонах впливу гірничих робіт».
Розробка родовищ корисних копалини неминуче призводить до зміни ландшафту місцевості, яка потрапляє в зону впливу гірничих робіт. При підземному видобуванні корисних копалин утворюються просідання земної поверхні над ділянками очисного виймання. Так, наприклад, при відпрацюванні лав на вугільних шахтах на поверхні утворюються мульди зрушення. На поверхні гірничодобувних підприємств зростають терикони і відвали, поблизу збагачувальних фабрик формуються хвостосховища пустої породи. При відкритому віпрацюванні корисних копалини рельєф земної поверхні змінюється ще більше. Зовнішні відвали розкривних порід налічують об'єми в десятки і сотні мільйонів тонн. Кар'єри і розрізи заглиблюються на сотні метрів і займають величезні території. Рекультивація відпрацьованих кар'єрів приводить їх територію в більш менш прийнятний вигляд з екологічного погляду, але істотно не міняє їх рельєф, що сформувався за багато років ведіння гірничих робіт. Подальші перспективи перепланування зазначених ділянок території вимагають формування цифрових моделей рельєфу (ЦМР), використання яких здатне різко прискорити проведення проектних робіт і необхідних розрахунків.