Завідувач: Туманов Віктор Володимирович
тел.: +38 (062) 300 27 91 +38 (062) 340 64 36
e-mail: oegi.donetsk@gmail.com
Нагороджений:
- Знаками “Шахтарська слава” I-III ст. (2002, 2004, 2006 рр.);
- Званням “Почесний розвідник надр” (2004 р.);
- Грамотою Верховної Ради України (2004 р.);
- медаллю ім. В. І. Лучицького (2006 р.);
- Почесною Грамотою Донецького наукового центру НАНУ і МОНУ (2006 р.);
- Почесною грамотою Обласної ради (2009 р.);
- медаллю ім. Л. І. Лутугіна (2009 р.).
Туманов В. В. – член Європейської асоціації геовчених і інженерів (EAGE), провідний фахівець в галузі гірничої і інженерної геофізики. Основними напрямами його діяльності є: прогноз гірничо-геологічних умов видобутку вугілля і інших корисних копалини; дослідження в галузі розробки сучасних геолого-геофізичних методик і технологій; оптимальні вирішення проблем техногенної безпеки у видобувних галузях, будівництві на підроблених територіях та за інших складних гірничо-геологічних умов.
Наукові напрями:
- Фундаментальні і прикладні дослідження в галузі прогнозу гірничо-геологічних умов відпрацювання вугільних пластів з поверхні і в шахтних умовах;
- Дослідження якості колекторів і оцінювання газоносності вугільних родовищ комплексом геолого-геофізичних методів з використанням петрофізичного і формаційного аналізу;
- Геолого-геофізичні дослідження негативних природно-техногенних процесів, що впливають на безпеку життєдіяльності при промисловому освоєнні геологічного середовища;
- Науково-технічний супровід пошуків і розвідки корисних копалин, будівництва і реконструкції об'єктів інфраструктури гірничопромислового виробництва;
- Розробка спеціалізованої шахтної геофізичної апаратури в іскро- і вибухозахищеному виконанні, допущеної до досліджень в шахтах, небезпечних за викидами газу, вугілля і породи.
Розробки і наукові досягнення
У процесі виконання фундаментальних наукових досліджень розроблено теоретичні основи застосування шахтної геофізики і методів математичного моделювання розподілу фізичних полів у вуглепородному масиві; здійснено техніко-методичні розробки з удосконалення шахтної геофізичної апаратури і подальшого розвитку методології шахтної геофізики.
Вперше для вугільних родовищ створено методологію геолого-геофізичного прогнозу колекторів метану, що базується на принципах вугільної петрофізики і закономірностях літологічної мінливості об'єкта дослідження. Розроблена методологія дозволяє по фізичних властивостях масиву порід, визначених методами розвідувальної геофізики, виявляти місця локального поліпшення якості порід-колекторів і на цій підставі проектувати точки закладення і траси горизонтально-спрямованих свердловин з максимальним дебітом метану.
Також вперше розроблені і опубліковані "Методичні рекомендації оцінювання газоносності вугленосних товщ Донбасу на базі формаційного аналізу" для мобільного і маловитратного визначення кількісних показників природної метаноносності вугільних пластів і вміщювальних порід на глибинах більше 1000 м без необхідності додаткового буріння геологорозвідувальних свердловин.
В рамках прикладної тематики вперше розроблені 2D, 2,5D і 3D сейсмогеологічні, геоелектричні і геоінформаційні моделі геологічного середовища для умов зсувних територій сейсмонебезпечних регіонів узбережжя Азовського і Чорного морів. З метою істотного підвищення ефективності використання 3D-сейсморозвідки при прогнозі умов відпрацювання вугільних пластів і промислового видобутку газу розроблено програмне забезпечення для 3D-моделювання процесу поширення сейсмічних коливань у вуглепородному масиві. Розроблено дослідний зразок шахтної сейсмостанції СШ12К.
У результаті виконання науково-дослідних і конструкторських робіт в рамках інноваційних проектів вперше розроблено дослідний зразок сейсмічного апаратно-аналітичного комплексу ААК12 і експериментальний зразок шахтного аналізатора електромагнітних імпульсів ШАІ-8, призначений для виявлення ділянок углепородного масиву, потенційно небезпечних за газодинамічними явищами. Обидві розробки допущено до робіт в умовах шахт, небезпечних за викидами вугілля, газу і породи. На базі ШАІ-8 в заводських умовах створена апаратура ReMi, використання якої передбачається відомою системою УТАС.
Комплексні методики й оригінальні розробки відділу були використані під час досліджень на шахтах і вуглевидобувних підприємств Донбасу, Росії і Казахстану, зсувонебезпечних територіях Криму, Азовського і Чорноморського узбережжя, а також на таких крупних інженерних об'єктах, як Інгулецкий ГЗК, Солотвінський солерудник, залізничний міст через річку Амудар'я в Туркменістані, газопровід Росія-Туреччина, нафтопровід Східний Сибір–Тихий океан, Олімпійські споруди в м. Сочі.
Колектив відділу має в своєму активі більше 700 публікацій наукових статей, у тому числі близько 50 зареєстрованих авторських свідоцтв на винаходи і патентів на корисні моделі.
Застосовувані методи, апаратура і програмне забезпечення
- Основним методом під час проведення наземних і шахтних геофізичних досліджень є сейсморозвідка МВХ-ЗГТ, КМЗХ і МСП (сейсмопросвічування вугільних пластів). При цьому можливо використання 3D-технологій.
- Для вирішення певного кола завдань в комплексі з сейсморозвідкою або самостійно може використовуватися електророзвідка методом опорів (різні установки електропросвічування, ВЕЗ, ЕП і ін.), ЗСБ-МПП з розгортанням генераторного контура на поверхні землі з розміром сторони до 1 км (глибинність досліджень при цьому досягає 1-2 км), ПІЕМПЗ з метою оцінювання геодинамічного стану гірського масиву.
- При проведенні польових і підземних досліджень застосовується сучасна геофізична апаратура:
- сейсмостанція на базі модулів Geode: 6 модулів по 24 канали, у тому числі для 3D-сейсморозвідки (Geometrics, США);
- сейсмостанція “Лаколіт-24” (Росія, Жуковський Московської обл.);
- електророзвідувальна станція “ERA-MAX” для досліджень методами опорів (Росія, Санкт-Петербург);
- електророзвідувальна апаратура для імпульсної індуктивної електророзвідки методами ЗСБ-МПП “ІМПУЛЬС-Д” (Росія, Новосибірськ).
Дослідження в гірничих виробках шахт, небезпечних за газом і пилом, виконуються спеціалізованою вибухобезпечною апаратурою, розробленою в РАНДМІ (шахтні сейсмостанції СШ-12К і ААК12, шахтний аналізатор імпульсів ШАІ-8, шахтна електророзвідувальна станція ШЕРС-5М і ін.).
- Для оброблення даних використовується ліцензійне ПЗ, у тому числі:
- RadExPro для комплексного оброблення даних морської і наземної високорозрізнювальної сейсміки, контролю якості даних 2D/3D сейсморозвідки, оброблення даних ВСП;
- SPW3 Engineering package для оброблення даних 3D-сейсморозвідувальних наземних і водних досліджень, виконаних на спеціальній апаратурі;
- ZondRes2d для двовимірної інтерпретації даних електротомографії методом опорів і викликаної поляризації в наземному, свердловинному й акваториальному варіантах;
- Ipi2win для одновимірної інтерпретації даних вертикальних електричних зондувань;
- Autodesk Autocad для створення додатків з результатами геофізичних робіт для звітів відділу; використання топопланів і планів гірничих виробок для прив'язки результатів інтерпретації.
Історія
Шахтними геофізичними дослідженнями інститут займається з 1973 року, коли було створено відділення шахтної геофізики, що стало головним по цьому напряму робіт. Починаючи з 2002 р. науково-методичні й експериментальні дослідження в галузі прогнозу гірничо-геологічних умов відпрацювання вугільних пластів з використанням геофізичних методів проводить відділ еколого-геофізичних досліджень. Всього на шахтах Донбасу, України, Росії і Казахстану досліджено більше 250 виїмкових дільниць, що дозволило підвищити ефективність і безпеку гірничих робіт. При цьому досягнута висока достовірність прогнозів– від 85 до 90 %.
Наземні геофізичні дослідження, що виконуються інститутом і що також є пріоритетом науково-методичної діяльності ВЕГД, отримали інтенсивний розвиток з початку 80-х років минулого століття. Ефективність цих досліджень, спрямованих, перш за все, на безпеку гірничих робіт, науково-технічний супровід видобування корисних копалин і забезпечення техногенної безпеки об'єктів, що будуються й експлуатуються, базується на їх комплексності (сейсморозвідка, електророзвідка, магніторозвідка, гравірозвідка,еманаційна зйомка і ін.), а також на застосуванні сучасних 2D|3D геолого-геофізичних технологій. Всього досліджено більше 500 об'єктів на території республік колишнього Радянського Союзу.
Впродовж останніх 10-15 років в умовах наявної у ВЕГД лабораторної бази і на підставі вивчення досвіду сучасного геофізичного приладобудування отримала бурхливий розвиток розробка шахтної геофізичної апаратури. Приклади таких розробок наведено тут (скачати)
